Вісімнадцятого вересня для жителів нашого селища велике свято-День визволення нашого селища від німецько-фашистських загарбників! Це радісне свято для кожного жителя нашого невеличкого селища. Ми класом завітали до районного музею.
" Війна. Сльози.Перемога. Це була перемога зі сльозами на очах. Це були сльози радості і одночасно сльози горя. Це не можна описати простими словами. Складні формулювання так само не підійдуть. Не можна висловити те, що відчували наші батьки і діди, матері і бабусі, на очах яких відбувався весь жах однієї з найкривавіших воєн на нашій планеті. Не можна висловити, але ми і не маємо права забути те, що розповідали нам свідки, які так чи інакше брали участь в цьому. Інакше це може повторитися. І ми говоримо: «Ні хто не забутий!», «Ні що не забуто!».
Немає коментарів:
Дописати коментар